Гучно гримить грім
бряжчать, побиті градом, вікна.
Це небо являє гнів
і це завжди дуже помітно.
Це лиє із неба дощ.
Хтось іде з парасолькою, хтось - мокне.
Чи може це спаціально хтось
замовив, бо йому сумно?
А я ніби вільний слухач,
на якого ніхто не звертає уваги,
але небу кричу: "не плач!"
хоча дощ рятує землю від спраги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234097
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Iluha