Я закриваю наші тупі розмови,
Які ні про що, такі як ми хворі,
Небо впаде, сонце заб'ється ,
І зранку після запою воно не проснеться.
Те як хтось, когось роздягає
Він просто так, він на ніч кохає.
Те як я ... тебе до смерті,
Про те, що пам'ять моя вже стерта.
Я кричу, о боже, страх,
Бо наша дружба у наших руках.
І біль-це те, що залишилось від тебе,
Тінь залишилась від мого життя,
Блажена мука близькості, я знаю,
А біль мене, сум залишиться на вік.
Ти розповів усим про себе-мене,
А моя душа від цього біситься, як псих.
Та я з тобою ніколи не буду,
Краще підійду, обніму як друга
І всеодно ніколи не забуду,
Обернусь і піду, бо я була тобі подруга....
Бо ти не той, а я не та,
І долі наші, стежка не одна....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233986
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Даша Піддубна