Тобі немає місця у моєму раю,
Кричи, ламай об стіни кисті рук, то все дарма,
Бо я сюди нікого не впускаю.
- А це у тебе сльози чи роса?
Повір, тобі не варто тут бувати.
Короткі дні, відлига, вічний сніг.
Мій рай- зима, не навчена прощати,
Мій рай- байдужий, найсолодший гріх.
Не плач, мій друже, ти покрив мій рай сльозами
З надією цю зиму розтопить,
Та сльози ці просипались снігами,
А ти не в силах щось в мені змінить.
Душа - мій рай, холодний, неприступний,
Твої старання марні
Так захотіла я сама.
Мій друже, відступись, благаю,
Бо місця у душі моїй нема. ́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233969
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Ledi_S