Я закохалася у тінь,
в промінчик світла і любові,
що полонив мене ураз
в відрізках болю і неволі.
Я закохалася у ніч,
куди не глянь вона зникає
і лиш незнаність по собі
завжди залишає.
Я закохалася у те,
чого любити неможливо,
і що люблю я так його
це,безсумнівно,для всіх диво.
Я закохалася у дощ,
що по не вольності зникає,
навзнак про свій прихід оцей,
роз’ятрені краплинки залишає.
Я так люблю його,а в тім,
навіщо це усім казати,
безглуздо це,наївно це
та в серці буду зберігати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233847
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2011
автор: AnastasiaG