Пам"ятаєш, колись ти просив мене жити? Мовчки наводив купу аргументів, переконував, що жити краще. Існуючи, я не сумнівалася в реальності світу.. жити як всі - цілком логічно.. але важко. Всі із задоволенням їдять твої п"єси.
Я повірила. Мені дуже хотілося дізнатися про життя. Яке воно? Жити виявилося цікавіше, але важче. Довелося не погоджуватися, протестувати, доводити..
Згодом людство вимерло і залишилися тільки я і вчитель, бо він жив, а я тепер теж була в Дійсності. Мені стало сумно. Я хотіла повернутися в Реальність. Я почала знаходити мертві, такі ж існуючі істоти як і я колись,і їсти їх спектаклі. Дешеві. Для продовження життя мені потрібна тільки Дійсність. Мій вчитель цього не врахував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233798
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 09.01.2011
автор: Slonik