Зі мною тільки ніч - вона моя,
Я сни бездомні, як дитя, колишу.
Коли прийде січневая зоря,
Вкладу їх спати в сонячне затишшя.
Надворі - мінус вісім ; нуль в душі.
Жахливо тисне це тепло кімнатне.
О вирватись на волю до небес
Хотіла б я , щоб тягості не знати.
...Накрило снігом : замертвіло все,
Забулося і зникло, заніміло.
Зимове небо тужить за дощем,
А я - за тим окриленим ще тілом.
07.01.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233525
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2011
автор: dada_