Коли розплющуєш своі ясні очі,
І сходить з думок пелена ночі,
А сонечко ніжно пуска промінці,
То з серця сходять всі камінці...
Коли люба мати в щічку цілує,
На душі радісно соловейко цвіркує
Відчуваєш себе на сьомій хмарині,
А сонце радіє за тебе на небі...
Коли в дні літні і теплі,
Отримуеш відчуття приємні
Від того що чуєш співи пташок,
То душу твою не ошпарить кип 'яток...
Ти босими ніжками ходиш по калюжі
Й насолоджуєшся ароматами квітів,
Не хочеш ридати, а хочеш співати,
Та щиро кохати, кохати, кохати...
Це значить що все буде добре,
А ти вже знаєш, що таке щастя турботне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233430
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.01.2011
автор: khablak