Не питайся мене чого зорі так низько сіяють,
Чого знову на зліт літаки розміняють маршрут,
Чого слів тих, що є, у потрібний момент не хватає,
І чом я буду десь, та ніколи не буду вже тут.
Чого осінь німа листопадом прикрила нам очі,
Чом зима нам серця оповила морозом терпким.
Чого знову роса мої щоки скропила дівочі,
І чому почуття вже давно нам скував сірий дим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2011
автор: Halyna