Лежить окраєць хлiба на столi
Я чую шелест скошеного жита ,
І труд , що визрів з теплої рілі,
Благословив на безкінечне , вічне - жити!
Лежить на видноколі образів,святий наш хліб,
Умитий сонцем, росами й віками .
В нім доля хлібороба й мамин спів,
Тепло душі і щедрість вплетена руками.
Шумить колосся і натруджене чоло ,
Вбирає серцем шелест лагідного літа
Й цвіте серед безмежності село,
В налитих колосках святого жита !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233372
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2011
автор: Конар