Вбий мене востаннє, не буде більш нагоди.
Підкорюючись злому прояву природи
Летить моє життя в твої обійми
І знову злість, кухонні війни.
Не митою посудою лежить і пахне мрія.
Я не свідомий, ти повія.
Нам краще вірити, що тимчасове-
Життя, рахунки та окови.
Де ти там божевілля та сумління
Я ж підробляю носієм порозуміння.
Ми знищуємо все навколо себе.
Зникаю, потім знов іду до тебе.
По колу ненависті, ми з тобою летимо
І наше головне питання: хто?
Але ні разу ми не відпустили руки.
Ти сердцем, я душею. Любов-сука!
17.03.07
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=23336
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.03.2007
автор: Arti