реквієм по напалму

*    
Під  розкішними    
палацами    
хтось  розливав    
напалм  -    
Неначе  шлях  свій    
освіщав.    

Коли  його    
схопили    
про  правду  щось    
кричав.    
під  урядовими    
палацами    
хтось  розливав    
напалм...  .    

*    

у  секс-шопі    
гумового    
раю    
гумового    
кохання    
ослаблені  і    
спорожнілі,    
відсиділи  усі    
подвоєний  строк    
у  своїх  двокімнатних    
 квартирах    
і  у  рабстві    
 побутових  думок    
імітації  кохання    
імітації  пізнання    
лише  тупе  споживання    
від  зарплат    
і  до    
затрат  невдалого  дня.    
безкінечного    
споживання    
ми    
безкрайній  послуг  персонал    
галімого  пожирання    
того  чим  наш    
телевізор    
насрав.    
імітованого    
фалоімітатору    
надто  гумовий  оргазм    
вчить  нас  банківської    
справи    
вчить  нас  вправам    
садо-маз.    
у  каналізаціях    
дітьми  ще    
шукали  разом    
сенс.    
на  плиті  напалм  варили.    
святкували  ювілей.    
а  у  небі    
випускали    
дим    
і  попіл    
і  руду    
і  садитимуть    
як  і  саджали    
непридатних    
у  тюрму.    
а  ти  що,
іще  лояльний
 до  поліцаїв  і  тюрми?
та  ж  скоро-скоро    
я  це  знаю    
буде  небо  у  вогні    
скоро  нас  порве  пожежа    
розколотить  землетрус    
вавилонську  срану  вежу    
підірве  останній  гусь    
а  ми  сидітимем    
в  запарі    
невеселі    
і  сумні    
як  же  ми  так  проїбали,    
ті  остаку  щастя  дні?    
як  же  ми  отак  не  встигли    
наговоритись  про  любов,    
обсудити  план  грабунку,    
порятунку,    
план  на  двох?.    
депутат    
і  срана  фірма    
підмайстерня?    
капітан?!    
вишуканого    
весілля    
я  останній  генерал!    
транснаціональної  споруди    
я  безмежний  як  тарган,    
скільки  заздрощі  і  бруду    
світ  у  мене  напихав!    
але  все  напалм  очистить    
оживає  знов  і  знов.    
трошки  банальний    
і  сердитий    
і  отруєний  терор.    
ми  любов  свою  плекаєм    
у  вісні  і  до  хайла    
підірвемо    
прибиремо    
залишки  пана-майна!    
заспокоєно  дивлюся    
як  горить  весела  гума    
як  горить  веселий  фалос    
як  горить  грошей  орда.    
так  приємно  підкидати    
у  вогонь  душі    
дрова!    
так  приємно  підпалити    
те  що  дорого  було,    
після  скудної  в"язниці    
розуміш  -  це  лай*о!!!    
усе  л*йно!...    
а  я  дуже  непристосовний    
до  життя  цього  став    
я  не  вмію  розрізняти    
оригінал  бренду  від  підробки    
я  не  вмію  розрізняти    
брендів    
сраних    
недоробки.    
А  я    
так  і  не  навчився    
розбиратися    
в  шмотті,  меблях,  техніці
атрибутах  успішності  
та  бездоганно    
відрізняю    
підробки  ваших  облич!    
і  вашої  лицемірної
єдиноначальної
втішності.
Десь  отам  на  роздоріжжі
у  анархію    
святу    
хай  прокладе  безпризорник    
напалмовану  тропу.    
хай  хоч  проліски  дивізій    
і  мистецтва  леґіон    
заслоняє  їх  девізів    
безпонтовий    
підлий    
сон.    
і  очистить  від  куколю    
від  дешевого  плода    
славну  істину    
про  волю    
що  зруйнована  тюрма    
цивілізації!    
80%  благ    
звільнено    
усе  в  прострації    
і  повернуто  назад    
часу  плин    
по  новій  котить    
в  невесомого  раба    
більше    
ніхто  не  скормить    
свою  дупу    
від  труда    
інших    
і  не  принизить    
слабшого.    
 лише  одне  шкода.    
що  утопія    
не  в  моді    
як  і  правда.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233222
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2011
автор: C3H5(ONO2)3