Ковток води і новий день.
Старе залишиться старим.
Не знаю, що до мене йде,
Та все розвіється як дим.
Назавжди тільки головне:
Кохання, Бог, Любов і діти.
Це є не мить, це не мине,
В житті примушує радіти.
І кожне слово мов молитва,
Яку почує лиш Господь.
То тиха сповідь, пісня, битва.
І Він не скаже: "Не заходь!"
У кожнім слові твоє серце,
У нім - подяка і хвала.
За ту любов, яка озветься,
За те життя, яким жила.
Вночі співаєш тиху пісню,
Що долітає до небес.
Стає не боляче, не тісно.
Вже час для істинних чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233211
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.01.2011
автор: Іра Крижановська