Я заховав у собі гордість,
Я став простим немов вода,
У різних станах я буваю,
То щастя є, то б'є біда.
Я научився все сприймати,
Щоб десь в ночі не зїхав дах,
Або від нервів на цім світі,
Щоб не схопив серцевий жах.
Пихатість, наглість, непокору,
Тихенько якось забуваю,
Бо вони нищать все навколо,
Що для добра в собі ховаю.
Давайте станим трошки кращі,
Й з добром у серці будем жити,
За вчинки щоб не було сором,
Щоб щастя лиш могли дарити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233140
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.01.2011
автор: Chornui Kit