не вірш- порив думок

Я  люблю  дивитись  на  небо..
але  не  розумію  чому  воно  так  далеко......
далеко  від  мене  від  тебе..
мені  здається  воно  схоже  на  тебе...
томущо  воно  так  далеко  як  ти..
мені  важко  дивитись  на  небо..
бо  розумію  що  ти  мабуть  про  мене  забув...
чому  ви  так  далеко  від  мене..
чому  відмовились  від  мене.......
я  люблю  вас  обох  та  ви  не  зі  мною..
сумно  і  самотньо  мені  без  тебе...................
ти  знаєш  я  кохаю  і  чекаю  тебе.......
та  ти  поїхав  і  напевне  забув  мене
а  я  все  таки  чекаю  та  кохаю...
я  вірю  що  приїдеш  обіймеш  поцілюєш
скажеш  лагідно  що  кохання  цінуєш...
я  дивлюсь  на  фотографію  і  згадую  нас...
я  добре  памятаю  той  чудовий  час........................
ми  двоє  були  наче  янголятка....
дивились  один  на  одного  наче  малі  дитятка...........
очі  світились  від  щастя...
серце  палало  коханням.........
я  надіюсь  ти  приїдеш  і  згадає  наше  кохання
наше  останнє  прощання...........
згадаєш  і  в  серці  щось  спалахне...
в  спогадах  промелькне  наше  кохання..........
і  ти  все  згадаєш...я  вірю...............
і  ти  прийдеш  до  мене  бо  знаєш  що  кохаю  як  колись.....
ти  знаєш  я  буду  щаслива..
обійму  поцілую  пригорну.........
знаєш  що  мені  було  важко....
всі  сміялись  казали  що  дурна...
казали  що  іншу  маєш  а  мене  не  кохаєш.....
та  я  їм  не  вірю  вірю  тільки  серцю....
воно  про  кохання  знає  все.......
про  одне  прошу  БОГА...щоб  я  не  помилилась
щоб  кохання  наше  не  зломилось.........
щоб  серце  не  помилилось
щоб  доля  не  зломилась......
тільки  про  це  я  молю  БОГА......

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233119
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.01.2011
автор: мріяна....