Почуття, що не розкрились
Зникають як сніг навесні.
З тобою ми тоді простились
Та вірили, зійдуться наші ще шляхи.
А доля бачить все по своєму,
Приховує від нас життя мету.
Рано чи пізно забудеш рідну мову
Ти в далекім краю.
Охопить тебе світу втома,
Почуєш зов рідної землі.
Не так вже страшно вмерти вдома,
Як помирати на чужині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232898
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.01.2011
автор: Олеся Вишня