Давно за північ, а мені іще не спиться,
Десь сон утік, й так скоро не вернеться.
А місяць в небі світить ліхтарем,
І зорі-світлячки складають безліч схем,
Тут вітерець тихенько казочку снує,
Цвіркун в траві щось весело розказує...
Берізки в тиші гомонять, пліткують,
А голуби про своє щось воркують...
Серет пливе і відбиває срібне світло,
А верби у воді полощуть своє віття...
Яка краса! Вночі все оживає!...
Та люди сплять... ніхто цього не знає..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232736
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.01.2011
автор: MaRiA