Гранули льоду падали у воду,
Ти розчинилась в сигаретному диму.
Чому?
Один лиш вечір змінив усю погоду на зиму?
Тепер наша сторі розтанула в колорі
На вітру.
Таке просте життя до болі,
Ти тільки робиш шах і мат,
Я пляшка у безкраїм морі,
Яку відкрити мав пірат.
Канули броду гранули льоду,
Ти затіваєш світову війну.
Чому?
Твої гармати творять з моря погоду сумну?
Тепер сім націй армій стріляють в тил,
І під ногами вже не земля, а пил.
Я забираю свій корабель із могил,
Я покидаю пристані війну,
І вітер повнить силою вітрил,
І мій весь шлях прокладений в диму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232636
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2011
автор: Макс Розвора