(з думкою про останні дні)
Відшуміло життя моє бурею
І на серце прийшла тишина,
Турбувався я часто зужурою,
На останок вона відійшла.
У подіях життя розпорошене,
Воєдино вони мов судьба,
Знав із малку, що все буде скошене,
Та здавалось, що цього нема.
Малювались в уяві фантазії
Про щасливе життя на землі,
Там були для біди лиш оказії,
Щось віщали мені журавлі.
Їхній голос нас кличе до іншого,
Про залишення рідних земель,
Про життя в небесах з Богом втішного,
Де постійний ясний Божий День.
Для відльоту наповнитись силами
Літком прагнуть усі журавлі,
Щоб не бути в польоті їм хилими,
Не марнують вони літні дні.
Журавлине «курли» лине осінню,
Як стихає пора гомінка.
Відшуміле життя вкрило просіддю,
Мій відліт сповіщає вона...
03.01.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232605
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2011
автор: С.Плекан