ДАР

Що  богом  даровано,  люди  забудуть
Прозу  поета,письменника  твір
Вкинуть  в  вогонь  щоб  тіло  зігріти
Щоб  завжди  зігрітийбув  тільки  їх  дім

Та  хтось  схаменеться  і  вирве  сторінку
Бо  в  ній  він  побачить  нікчемне  буття
Бо  хтось  відчував  це  і  вивів  словами
Коли  прочитаєш,моє  ж  це  життя

Там  гіркі  є  сльози,душевні  є  рани
Стоять  на  столі  десь,порожні  стакани
Ми  розпач  в  горілці  хотіли  втопити
Над  прірвою  крок  ми  хотіли  зробити

А  може  не  треба  і  далі  ще  жити
Це  все  відчувати
Любити,втрачати
Перепочити  і  знову  почати!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232539
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2011
автор: Німий