Чергова ніч наша взмахнула вже крильми.
У полон пристрасті потрапили знов ми.
Твої "зелено-сині" очі, губи, тіло, руки,
Твої обійми, поцілунки, кожен дотик, кожні твої рухи
Штовхають нас у море пристрасті безмежне,
І тут охоплює нас хвиля ніжності й несе нас у квітучі весни,
А тут в нас крила виростають з білих квітів і пахучих трав...
І з кожним розмахом усе палкіші і палкіші почуття...
І ось пізнали ми по-справжньому небесне щастя!
А стук сердець стає тихішим, їх ритм повільнішає й гасне...
Ми повертаємось в реальність, коханням захлинувшись
І не нова вже мрія переходить в нову мрію, збувшись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2011
автор: MaRiA