Він - ангел, якого Ти прислав від себе,
Щоб навчив жити, прислав до мене з неба.
Я щиро дякую за нього, Боже,
Бо вмію жити правильно і чесно, може
У нього теж були недоліки свої,
Такі як гордість, але це так лиш на Землі,
Щоб був він схожим на просту людину,
Бо лише ангели бувають з такими чесними очима...
Одного разу, я правди не поцінувала
І втратила його... Я розуміла, що кохала,
І через це навчилась пробачати
І хоч так тяжко - на зло добром відповідати.
Та незабаром, забрав його надовго Ти...
Навіщо?! Боже?! Дай сили все це пережити..
Хоч дуже важко зараз, я дякую Тобі за те,
Що ми зустрінемось, але не знаю, чи він ангелом буде.
Боже, допомагай йому, не покидай його будь ласка,
Охороняй від всього злого, хай знає Твою ласку,
Бо ангел він і заслуговує любові.
Я щиро дякую за нього, хай буде Твоя воля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232522
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2011
автор: MaRiA