Настав час мого натхнення…

Настав  час  мого  натхнення.  Тожнаступну  нотатку  я  хочу  написати  для  одної  дівчини,  яка  в  принципі  відігралавелику  роль  в  моєму  житті.  Яку  саме  роль,  і  хто  ця  дівчинка  взнаєте  далі…
Завдяки  їй,  я  написав  багатовіршів,  як  для  неї  самої  так  і  для  інших…Дякуючи  їй,  я  познайомився  іздівчиною,  яка  навчила  мене  кохати.  Дякуючи  їй,  я  повірив,  що  я  не  сам,  що  друзіє)  Тільки  вона  одна  вміє  підняти  настрій  одним  своїм  оригінальним  «хайок)»!
Що  справді?  Вже  догадались  прокого  я???  Саме  так,  Яська  -  це  бомба  емоцій  і  хорошого  настрою!
О  так,  я  пам’ятаю  наше«знайомство»)  Хех,  ти  мені  відмовила  тоді,  коли  я  тебе  на  танець  запросив…А  ятоді  лиш  познайомитись  хотів)  Ну,  як  би  не  було  -  соціальна  мережа  на  допомогу!Це  коштувало  мені  кілька  хвилин  пошуку  на  сторінках  у  своїх  друзів.  Яздивувався,  але  ти  виявилась  зовсім  не  така  у  спілкуванні,  як  я  собі  уявляв.  Якбиж  ти  знала,  як  я  тоді  пропадав  у  мріях  і  думках  про  тебе…Боже,інтелігент-романтик…Чистий  я.  Пригадуєш  пісню  яку  для  тебе  написав  після  тоговже  як  ми  нарешті  станцювали  той  коротенький  «медлячок»?  Ось  тут  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201893,  можеш  ще  раз  прочитати)
Хто  не  хто,  а  я  вмію  влюблятисяпо  кілька  раз  на  рік,  на  пів  року,  на  місяць…Ну  то  звісно  не  любов  –  звичайназакоханість.  Хоча  її  теж  цікаво  відчувати  і  дуже  часто  ми  її  плутаємо  зкоханням.  Через  це  повинна  пройти  кожна  людина.  Хоч  і  зараз  ми  з  тобою  друзі,ти  звісно  мені  дуже-дуже  подобаєшся  і  я  тебе  дуже  сильно-сильно  люблю  якподругу!
Потім  так…ти  ж  знаєш  що  булодалі…Я  познайомився  з  Ірою)  Далі  продовжувати  не  буду.  Через  небажання,  чичерез  те  що  важко,  не  знаю,  але  не  важливо.  В  любому  випадку  –  результатоднаковий.  Таке,  блін,  життя.  Я  знаю,  що  вона  вже  мабуть  зрозуміла  всі  своїпомилки,  і  чого  вона  уникнула  і  від  чого  втекла…Хоча,  правильно  зробила  –  я  б  незміг  задовольнити  всі  її  бажання.  Я  це  прекрасно  розумію.  Жаль,  дуже  жаль,  але…
Але  все  одно,  я  завжди  буду  матитільки  приємні  спогади  про  тебе,  де  б  я  не  був.  Твій  вражаючий  талант  надихати,твій  спеціальний  характер,  твій  особливий  носик)))  Хехе)  Ну  носик  Яськи  –це  вже  окрема  тема)  Не  знаю  чому,  але  він  дуже  приваблює  мою  увагу)  А  їїкоронна  посмішка  на  всі  32,  не  залишає  вибору  і  приходиться  теж  розтягнути  ротавід  вуха  до  вуха  і  посміятись  за  компанію)
Хочу  ще  багато-багато  накатати,але  боюсь  щоб  не  виявилось  надто  довго…Тож,  думаю  і  цього  достатньо)
Ось  такі  у  мене  особливі  друзі)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232406
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2011
автор: Vanya_Malanyak