ось воно-диво

день  обіцяв  бути  файним.  з  самого  ранку  гарний  настрій,  запаковані  подарунки,  куплені  бенгальські  вогники  та  розіслані  привітання  рідним  та  друзям.  вже  опівдень  за  філіжанкою  кави  були  підведені  підсумки  старого  року:  було  забуте  та  пробачене  все  негідне,  та  закарбоване  в  душах  та  серцях  все  гарне,  радісне  та  вдале.  магазини    повсюду  тішили  око  "знижками"  що  так  навіювало  настрій  свята,  а  також  вуличні  відгуки  "з  наступаючим  новим  роком!".  все  було  сплановано  заздалегідь:  і  святковий  стіл(який,  до  речі,  я  мала  готувати  сама  без  допомоги)  і  привітання,  і  роздача  подарунків.
всім  була  помітна  ця  метушня,  що  відбувалася  в  центрі  провінційного  містечка.  хоч  і  дитинство  вже  й  покинуло  нас,  та  все  одно  ми  відчуали  як  в  повітрі  витає  аромат  Нового  Року.  тривоги  навіть  і  не  було.  все  ішло  заплановано  та  без  збоїв.
цілий  вечір  проведений  на  кухні  дав  мені  багато  повчальних  уроків:  це  все  таки  не  легко  бути  господинею,  повчальна  практика  на  майбутнє,  і  що  не  потрібно  все  таки  експерементувати  з  традиційними  стравами.  та  що  б  там  не  було-я  справилася  навідмінно!
хвилини  все  швидше  та  непомітно  збігали.  здавалося  що  я  не  встигаю  накрити  святковий  стіл,  та  навпаки  я  це  зробила  раніше  ніж  повинна  була.
скільки  чудових,  кумедних  та  різноманітних  телепередач  можна  було  побачити  по  TV,  але  тематика  в  них  була  одна  і  та  ж-  Новий  Рік.  привітання  здавалося  б  щирі  від  президента,  також  від  псевдо  друзів  з  соціальних  мереж,  та  все  одно  це  було  приємно.
посмакувавши  різноманітними  стравами,  випивши  класичне  "Советское  Шампанское"  тримаючи  за  руку  кохану  людину,  можна  було  з  гордістю  заявити,  що  Новий  Рік  я  зустріла  вдало.
далі  ми  вирушили  в  сквер,  де  на  нас  вже  чекала  невеличка  компанія,  волівша  нас  з  нетерпінням  побачити  ще  в  цьому  новому  році.  чи  то  реальна  дружба  чи  то  "показуха"  не  було  зрозуміло.за  весь  вечір  ми  змінили  зо  три  компанії,  які  нас  з  радістю  приймали.
далі,  сиділи  в  Інтеренеті,  напевно  вже  не  було  чим  зайнятись,  хоча  телефони  так  і  розривалися  від  дзвінків  друзів  з  питаннями  "ДЕ  ВИ  ПОДІЛИСЯ???"  та  з  відповідями  "яка  різниця,  ми  ж  живі!"...
я  навіть  і  не  знаю  що  чекає  на  мене  далі,  бо  зараз  лише  п"ята  ночі  чи  вже  ранку...вперше  я  легально  так  до  пізна  гуляю...
я  сміливо  заявляю:  НОВИЙ  РІК  Я  ВІДСВЯТКУВАЛА  КАЗКОВО  В  КОЛІ  ДРУЗІВ  ТА  КОХАНОЇ  ЛЮДИНИ!!!"  а  що  ще  ж  потрібно??)))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232320
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2011
автор: Кейтуня Панда