Ви знаєте,я вільна наче птах.
Мені вже не страшні кайдани.
Я полечу,й розтану в небесах,
Та не зітру я з серця рани.
Я не побачу Вас,я не побачу...
Зате я бачитиму Вас у снах,
Я не заплачу,знайте,не заплачу,
Хоча ми на розведених мостах
Між нами недоказані слова,
Між нами відстань в тисячі доріг.
Мені видужувать пора,
А я через вікно,ловлю холодний сніг.
Мені набридли мої думи,
У них запуталась сама.
Тепер блукаю невідомими шляхами,
Тепер чекаю,щоб прийшла весна.
Чого хотіла,я не памятаю,
А те,що хочу-не впіймаю.
Та не кажіть,що час лікує,сама знаю...
Не кажіть нічого,я перехворію,я переживу,
Сама себе здолаю,
Сама себе із повісті зітру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232250
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2010
автор: Лілея