Випадково знайшла давно-предавно загублену синю туш.
Речі які надто довго від нас ховаються, згодом стають непотрібними.
Ляля дуже глибоко всіма душевними фібрами
Хотіла б перетворитись на САМЕ ТУ, але Лялі немає у списку вибраних.
Її щоденники - радше життєписи і міркування, аніж література.
Це велика яскрава гра: приємна, болюча і наскрізь автобіографічна.
Бути Лялею Бо - незвично, та простіше, ніж бути соБо(ю).
В Лялі пристрасть до запальничок, хоча й не курить.
Коли пізно увечері Ляля приходить додому,
Стирає з очей макіяж, стає маленькою і слабкою,
За недолугими втечами ховає банальну втому.
Спільні з кимось спогади рве на двоє - так по-дурному.
Над вчорашньою жирною крапкою домальовує зверху кому...
...починає бути собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231797
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.12.2010
автор: Ляля Бо