Кардіограма життя зигзагами. ...добре-погано-добре-погано... фарс.
Починати захоплюватися людьми і добрішати - ніколи не пізно.
Треба ставати розсудливою, щоб без пафосу і без прикрас.
Ляля вчиться любити людей, вони тим і цікаві, що різні.
День чудовий (і це з понеділка!). Світ насправді ТАКИЙ ВЕЛИКИЙ!
Як би ж то всюди встигнути й не розмінятися на дрібниці?
Тим, хто в душі каліка, не помагають ліки, Лялю, не треба крику.
Будьмо до них толерантними. ...Ляля й цього навчиться.
Не щодня можна кинути все і піти на каву з подругою, просто так.
Здати в хімчистку крильцята, німба лишити у скринці для біжутерії,
Бути хоча б для когось ПО-СПРАВЖНЬОМУ доброю, щоби заповнилась пустота.
Лялі важко з усім розібратись. Самооцінка й світогляд - тонкі матерії...
P.S. /Їде дах не спішучи шифером скрегочучи/
Ляля - не лялька, нею не можна гратись,
В Лялі депресії зовсім не іграшкові...
Їй потрібен психолог (читай психіатр)
Яка різниця хто, аби не в білім халаті.
Ляля або помре, або збожеволіє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231584
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.12.2010
автор: Ляля Бо