І все Тобі, о Боже, поверта!
Твоє – тобі. А не Твоє – кому?
Черві – червиве. Пам’ять на кону.
Без пам’яті – причинна марнота.
Життя порожнє і біжить не так.
І мілко. Й мулько… Ось дають канун.
І важча серце, тріска мов кавун,
Спливає соком… Суть така проста –
Це кров болить. Це вироста душа.
І в світ правдиве слово вируша.
Воно з орбіт душі, де кров болюча,
Де пам’ять справжня, і дорога суща.
Все просто, ясно, і душа уклінно
Знов просить жити на нових глибинах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231524
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2010
автор: Отя