ЧОРНО ТА ЦИНІЧНО
Окаянні ріки болі барабаном
Розтеклись недужим, синявим туманом,
Над рікою верби, лози розпустивши,
Скапують водою, ще життя не живши
В небі гайворОння, гайворОння хиже…
Дожирать померлих, та, хто ледве дише.,
А попід стінами валеної хати
Задля насолоди, я, убивши брата
Вилами у спину – так бо цікавіше,
Обберу до нитки, мЕні важливіше…
Обберу до нитки, а жону зґвалтую,
Діток вішатиму гаком
На грушу старую.
Бо у брата – та багато, а багатство – сила,
А у мене ні копійки – жаба задавила.:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231325
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2010
автор: Йожеф Фламберг