воно

неначе  пекельний  котище  
із  баєчки  Стівена  Кінга,  
гніздишся  у  череві  вітру  
та  п'єш  чорну  кров  неофітів.  
і  варто  мені  забаритись  -  
вже  серце  стискаєш  у  кігтях  
і  сиплеш  за  комір  колючі  
уламки  старих  сталагмітів.
і  варто  мені  озирнутись  -  
затьмарюєш  очі  і  розум,  
в  густому  шипінні  гадюки  
я  твій  розшифровую  регіт.
та  я  не  кричатиму  "досить!",  
смертельну  приймаючи  дозу.  
твою  незрівнянну  троянду  
весняний  вмиватиме  легіт

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231131
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 25.12.2010
автор: Ніна Яворська