Скільки на небі зірок-
стільки підступних думок
літає в моїй голові
згорає й зникає в імлі.....
Маленьких болючих деталей,
зворотніх сторін у медалей,
жарких до морозу ідей,
уявлення мого хворих дітей....
Для щастя людині так мало лиш треба-
ковточок повітря і крапельку неба,
торкнутися ніжно бажані уста....
відчути взаємність на свої почуття....
Та часто крізь призму надій,сподівань
ии бачим ілюзію своїх бажань
і дурим себе ми взаємним коханням,
вбиваєм себе безнадійним чеканням....
А щастя-так близько,-у твоїх очах,
і в проблисках сонця у твоїх сльозах,
в солодких словах кам'яного мовчання
і в вірі у те,що існує кохання......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2010
автор: Inglar Vendetta