В долоні топиться пісок,
рожеве сонце ніжить плечі.
Ми сидимо лише удвох -
це я і спогади про ночі.
Безсонні ночі до світанку.
Крізь тишу спокою були
слова ласкань, і аж до ранку
тонули в поросі імли.
Спокійні ночі сновидінь
Фрагменти щастя і кохання.
Як знову засинала тінь
від болю жаху і страждання.
Аж до кінця залишаться зі мною
твій голос і блискучі очі.
Колись сховаюсь за високою стіною,
та я ніколи не забуду про ті ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230550
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Nikol`