Я сам себе причарував
Без воску, звісно, без пороби,
Любові справжниій Божий дар -
Така моя оця хвороба,
Втім, чари були: то твоя краса,
І щирість, доброта, і вірність,
Всміхнулась, мов до сонечка роса,
А ще - надійна, наче вірність.
Я сам себе причарував,
І лиш за тебе нині всі молитви,
І Богу вдячний за чарівний дар,
За цей прекрасний долі витвір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230543
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Nikto_i_i_i