Життя проходить зовсім поряд,
В щоденних пошуках наживи.
Здалеку чути крики, сморід
І скрип натягнутої жили.
Назбируємо зайві речі,
А з часом спалюєм до тла...
А зовсім поряд – хтось приречений,
Нема ні світла ні тепла!
Зажовують жорстокі будні,
Немає часу, сни тривожні.
Далекі мрії – геть відсутні
Зливаємо пусте в порожнє.
Життя проходить в споживанні
Без усвідомлення що треба…
Це вперше, вдруге… чи в останнє?
Життя пройде… що потім? В небо?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230466
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Віктор Нагорний