Не знаєш що робити?..
Не знаєш куди йти?..
Не знаєш куди дітись?
Не знаєш де?.. І з ким?..
Не знаєш що з тобою?..
Не знаєш що навкруг?..
Не знаєш чого серце,
Турбує тук!.. Та тук!..
Не знаєш що писати?..
Не знаєш що читать?..
Як бути?.. Як здолати?..
Не знаєш?.. Адже так!..
Скажу одну пораду,
Як подано мені.
Ти не шукай відраду,
Та душу не гніви
Ми всі маленькі в світі,
І всі ми шукачі.
Щоб знати.. Треба жити!..
Щоб жити… Треба йти!..
Ти піднімись у досвіт,
І Сонцю поклонись.
Ти помолись до Бога..
Та в учні попросись.
Ти сповідайсь «незнайством»,
За всі свої гріхи.
Та щиро своїм серцем,
Прощення попроси..
І не гніви більш душу,
Не лай когось і сам.
Тепер… Ти знати мусиш!..
Де ти!.. І де твій Рай!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230452
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.12.2010
автор: Сергій Кріпак*