Не зви на поміч перебуле
Закам’яніле у віках,
Де кожен пройдений провулок
І пилом вкритий кожен дах.
Перстом пригадувань не витреш
Невідворотну пилюгу,
Пройдешнє невимовно хитро
В собі сховало вість благу.
Майбутнє мріями привітне
Блищить з невіданих вишин
І кличе: людоньки, прийдіте, -
Тут ваша пристань і спочин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230422
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.12.2010
автор: Рідний