Минають дні, минають ночі,
Серпанком білим замело.
Душа моя все прагне, хоче,
Чогось, невідомо чого...
Проспати на плечі у когось
Весь день... всю зиму... А потім
Прокинутися знов весною
З природою й співом птахів...
Бажання, прагнення сплелися
В очікуванні. Тануть дні.
Єдине, що рятує, - творчість:
Це музика, мої вірші.
Чого шукаєш, душе моя?
Можливо ти вже це знайшла?
Можливо щастя зовсім поряд,
Просто його не бачу я?
Можливо часу має вдосталь
Пройти, поки чекаю я,
Поки обоє зрозумієм,
Що мрія для нас двох одна?
Можливо щастя ще моє
Для свої ролі не готове?
А може просто не знає,
Що воно зветься ЩАСТЯМ МОЇМ?
Але готова я чекати
І прагну досягти мети.
Виховую в собі терпіння...
СКОРО ВЕСНА... ПЕРЕТЕРПИ...
Все минеться.......................................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230182
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2010
автор: Іринка