Шукаючи останню паралель
Від нашого незримого кохання,
Я відкриваю щастя акварель,
Малюючи в душі жалю зітхання.
Чекаючи вчорашньої весни,
Плекаючи останнії надії,
Я відпущу минулі мої сни,
Не згадуючи серця чисті мрії.
Лишаючи нестерпний волі біль,
Я поринаю в вихор сподівання,
Шукаючи останню паралель,
Від нашого незримого кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2010
автор: MriyaMariya