Матусю, ми чекаєм вдома.
Чекання – це велика втома.
Для нас обох, мене і тата
Була б мала одна зарплата.
Купляєм їсти в магазині
І ходим брудні, наче свині.
Немає мами біля нас,
Не миле пиво нам, ні квас.
Як стало тяжко нам варити.
Щодня без мами важче жити.
Вже досить тої нам біди.
Матусю, скорше приходи!
Спечи торта і запіканку,
Щоб їсти ми могли до ранку.
Зроби котлети, холодець,
Кров’янку, шинку, все, - кінець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230165
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2010
автор: Віталій Назарук