... через себе переступи і поспішай нікуди,
ми сутенієм разом з кімнатою навшпиньки.
А люди мовчать, задихаються в полум"ї люди,
терплять поразку, планують нові поєдинки.
Коли засинаю під сміх твій - усе крізь стелю,
сипляться докори зверху і ніч невчасно.
Ковтаю вогні необачні, всілякі дурниці мелю
і може колись твоя віра у мене згасне.
Не друг...тільки друг... ніхто... і твоє "буває",
до вбивства мені залишилось чотири пляшки.
Ти спатимеш якось, а я відчиню вхід до раю
і вже не прокинешся ( буде нестерпно й важко).
сто шість, другий поверх...розсипані скрізь корали
( мені б обіцяти мовчання, проспати три ночі поспіль)
Зіграли/програли/чекали/обрали...не знали
і наше мовчання ще ніжить просякнуту страхом постіль...
------
не друг
тільки друг
ніхто
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230119
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2010
автор: Biryuza