Цей будинок вже не хоче
Злитись нишком на дрібниці.
Дрова шепчутьтся пророче
з-під камінної полиці.
Я намірено мішаю
Тільки з чорним тільки біле.
"Час поволі поспішає", -
Важко двері проскрипіли.
Звуки вечір поглинає,
Покладає в чорну скриньку.
"Чуєш, петлями волаю?", -
Двері в душу мені скрипнуть.
Їм, порталам, усерівно,
Хто погрюкує ключами
Перед ним так наївно
Посивілими ночами.
І коли кімната вкотре
Привітає скрипом цвілим,
Часу привид проблукає
По будинку посивіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229883
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2010
автор: Невідомий Автор