Із півночі на південь, лиш підняти очі,
Мерехтить вогнями шлях Чумацький.
Його тримались їдучи додому.
Купецьким його звали ще й Козацьким.
Коли з ординського полону бігли люди,
По ньому визначали путь до хати.
До рідної домівки, до святині,
Там завжди їх чекали батько й мати.
А ті купці. що сіллю торгували,
Природним компасом зірки на небі мали.
Тому, що їх всі звали чумаками,
То так і шлях цей зоряний назвали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229781
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2010
автор: Віталій Назарук