Любов, якої не знайти
Ні в душах, ні в Святім Писанні,
Нас обійме у покаянні
Й безплідді жодної мети.
Направлять стопи в Майбуття
Блаженні тим убогим духом,
Без котрого немає руху –
Одне кружляння й каяття.
Ввійде безсмертя в плоть і кров,
І вічність переповнить груди,
І кожен вдих причастям буде,
Бо з кожним видихом – любов.
Й, близькими ставши, вороги
Зіллються в невимовнім: «Браття!»
І ми позбудемось прокляття,
І нам забудуться борги.
І серце сонцем спалахне,
Набувши віри осяйної.
В ім’я Твоє палало двоє –
Тепер нас безліч. Ми – одне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229538
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2010
автор: Богдан Ант