Я досі не навчилась дивуватись
І звикла до чужих аеропортів.
Зірвавши з серця смутку ґрати,
Ховаюсь поміж нетутешньої когорти.
Початок грудня я пронесла у кишені.
Душі уламки реставрую сміло.
Шукаю істину в сакральнім молебені
Допоки орган вами збанкрутілий.
А завтра, мов мінливий перламутр,
Розвіє всі вчорашні намагання
Ціну свободи так невчасно осягнути.
За огріхи мені ви стали покаранням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229461
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2010
автор: Грайлива