Я знову й знов пишу сумні рядки,
втираючи з обличчя сльози.
Змиваю я із пам'яті роки,
щоби прожити хоч ще одні морози.
Не скажу' нікому я і слова,
щоби ніхто й не думав про мої печалі,
а душу хтось так сильно розриває,
відходжу я від світу далі й далі.
Клубок ненависті все витісняє душу
і серця клаптики вмирають,
та вижити я мушу....просто мушу!
Інакше мене й не згадають.
Я повиннна зробити те,
чого від мене так всі чекають.
Я спробую віднайти секрет
щоб врятувати всіх від кінця-краю!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229432
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2010
автор: Nikol`