* * *
Журавко, настели мені гніздо
на залізобетонних опорах
високовольтної лінії.
Я заспіваю тобі пісню,
що потече і горами, і долом
у міфічну вічність.
Настели мені гніздо високо,
я втечу у спокій.
В самоту одягнений - стану хором
і кидатиму пісні догори, під ноги,
на усі чотири боки..
Може, забуду, що кохав
дівчину,схожу на осінь..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229297
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.12.2010
автор: Вячеслав Митрога (Острозь