Ти не хочеш, я не можу,
Не дає Бог більше,
Я Тебе не потривожу
Ні листом, ні віршем.
В кулаки серця затиснем,
Щоб не було чути,
Задихатимусь без кисню
В кайдани закутий.
Все, що було – промайнуло,
Вже не повернути,
Хай залишеться минуле
Нами не забуте.
Ти не вмієш на півсили,
Я – на половину,
Знову рватиму всі жили
За мою провину.
Ти народжена для втіхи
І чуттів високих,
А мої життєві віхи
Згнили і засохли.
Ти прости мою бездарність,
Горе – чоловіку,
Буде небо моє хмарне
До скінчення віку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2010
автор: kalush