Варто збагнути , що все це миттєве:
з тобою не будем ми вічність, лиш мить.
Сьогодні корона, і я -королева,
а завтра селянка, що в поле біжить.
Пророки не скажуть, що буде насправді,
побачим самі все очима людей.
Можливо, брехня - це і є сутність правди.
Можливо життя - це сукупність ідей.
Та кожен з нас геній, одягнутий в маску.
В усіх діалогах - миттєвість життя.
Зустрівши кінець, ми чекаєм початку....
...зустрівши початок - чекаєм кінця.
Пускаєм холодні слова, наче стріли.
Прокльони в душі прикривають дирки.
Ми кожного дня наступаєм на міни,
і прагнемо щастя "на довгі віки".
Та варто збагнути, що все це миттєве:
забудуть тебе, і мене, і всіх нас.
Лише на могилах високі дерева
розкажуть історію, ставши в анфас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228979
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2010
автор: Іванна Шкромида