В ночі плаче завірюха,лід на річці уха-уха.
Мерзлота тріщить від злості,в морозенка ломить кості.
Снігом землю засипає,зима голосно ридає.
Мороз тисне,тисне,тисне,сам від люті чуть не трісне.
Завірюха все звірЯє,всі щілини засипаає.
Догодити зимі хоче,он,як голосно регоче.
Царство холоду гуляє,сонце скоса поглядає.
НОВИЙ РІК вже на порозі і РІЗДВО йде по дорозі.
**********************************************
Не тужи мій друже,марно не сумуй.
І літа прожиті з жахом не рахуй.
Відкрий своє серце,помисли звільни.
І любов жадану в серденько впусти.
Хай сніжок грудневий,тихенько скрипить.
Не минуча старість,хай ще не спішить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228926
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.12.2010
автор: Н.Неземна