Уві сні я бачу тіні предків
Що дивляться у вічі
Стукають до мене у двері
Я не можу їм сказати
Що вони помилились
Та не можу їх відпускати
В собі тримати!
Кожну ніч я просинаюсь
Тремчу, не озираюсь
По куткам своєї кімнати
Все караюсь, та не каюсь
І поглядом боюся
Одну з тих тіней упіймати
Боже!
Бог всесильний, милосердний
Пусти мене на волю
З цих нічних пекучих кошмарів
В небо!
Хіба тобі важко, Боже
Квиток на Батьківщину
Грішному рабу дарувати?
(Не всесильний...)
Батько й мати не чекайте
Мене до себе в гості
Ні на свято, ні на поминки
Я пропав в чужій країні
Немов у домовині
Тільки домовини нам різні
Чужа мова, чужі люди
Чужі думки й реклама
і любов чужа не зігріє
Це занадто
Грянув постріл з пістолета
червоні крові плями
То вогню пекучі потоки
Бах!
Більш нема тої мурашки
Що думала й гадала
Розвалилась ціла планета
Бах!
Планета розлетілась
Мільйонами уламків
Все ось так чудово-просто...
ЇЇ на друзки розірвала
Знищила в польоті
Мала свинцева комета
Бах!
12 сентября 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228793
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2010
автор: Йожеф Фламберг