Ти б зайнявся зі мною коханням, аби я була твоїм двійником?
Твої подряпини на спині я б протирала молоком…
Ти б зайнявся зі мною коханням у свою останню ніч,
Аби знав, що я перетворюся на пелюстки якоїсь чудернацької рослини.
І зів’яну. Або перетворюся на камінь твоїх сумбурних протиріч,
який починається з мого імені.
Викинь його у море впевненості в мені…
Ти будеш мене прощати?
В собі свою напів наполовину жінку,
Що ходить за тобою навшпиньках?
…тобі надають переваги твої довгі пальчики.
Синці під очима видають твої бісеняти.
Якби я пускала тобі в очі сонячних зайчиків
І умивала вимочені в чаї шматочками вати…
Ти будеш мене прощати?
Збентеж мене і відправ в емпірії Сходу!
Аби ще не мовчазні лещата…
Не треба льоду.
Я все одно не тямлю твої дієзи і бемолі.
Графічні думки розтікаються дощем.
Не сердся в серці,
Яке я обвила плющем.
Твої нестачі підвищують мій градус -
Суцільний казус. Суцільний казус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228728
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.12.2010
автор: Джон Капка (Красавцева)